В цьому розділі приведені деякі діалоги із ”гарячої лінії” в рамках програми ”ФОРТІСАДВОКАТ”. Можливо і Ви коли-небудь опинялися в подібних ситуаціях, а тому цей розділ може бути для Вас корисним.


ЗАПИТАННЯ: Доброго дня.Три роки тому я узяву банківській установі кредит на покупку мопеда. Сума кредиту була не такою вже і великою – близько семи тисяч гривень. Приблизно рік я погашав кредит своєчасно, але потім у мене почалися фінансові труднощі і я час від часу почав прострочувати платежі банку. Деякий час я взагалі не погашав цей кредит. Недавно я отримав документи з суду з приводу поданого до мене банком позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. Незабаром буде перше судове засідання у цій справі. З початку я не турбувався, оскільки в цілому за весь час я віддав банку більше пяти тисяч гривень, але коли я ознайомився з копією позову я побачив, що більшість моїх грошових сум спрямовувались на погашення пені, а не самого кредиту. Також я із здивуванням для себе відзначив несправедливо високу процентну ставку пені по цьому кредиту, на яку до цього я просто не звернув уваги. У результаті я винен банку близько трьох тисяч гривень заборгованості по кредиту і близько сорока тисяч гривень заборгованості по пені. Не знаю як Ви, але я вважаю, що це несправедливо.Тим більше, що я заробляю не більше ніж півтори тисячі гривень на місяць, та і майна у мене особливо коштовного немає ніякого. Чи можна якось захистити себе в цьому випадку?

ВІДПОВІДЬ: Так, певні можливості у Вас є. В даному випадку ми радимо Вам попросити суд при ухваленні рішення у цій справі застосувати правову норму ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї правової норми розмір неустойки, якою і є Ваша пеня, може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, радимо Вам звернути увагу суду на величезну різницю між розміром заборгованості по “тілу кредиту” і розміром заборгованості по пені, а також на Ваше незадовільне матеріальне становище, яке можна частково підтвердити довідкою про Ваші доходи, виданою Вашим роботодавцем. Цілком можливо, що суд врахує ці обставини і зменшить розмір неустойки, що стягується з Вас, у декілька разів, що приведе до зменшення загального розміру заборгованості, що стягується з Вас, за кредитним договором. Бажаємо Вам успіху в цьому.


ЗАПИТАННЯ:  Доброго дня. У мене питання наступне. Річ у тому, що я працюю в службі таксі. Свого транспорту у мене немає, тому я працюю на автомобілі підприємства. З директором цієї служби я домовився про те, що через півроку він продасть мені автомобіль, яким я на даний момент користуюся. Раніше ніж через півроку я його купити не зможу, адже на нього мені ще потрібно заробити. Проблема в тому, що директор підприємства є досить таки ненадійною людиною і я боюся, що через півроку він передумає продавати мені автомобіль або істотно підвищить його ціну. Чи можу я якось підстрахувати себе в цій ситуації?

ВІДПОВІДЬ: Так, підстрахувати себе Ви можете. Кращим способом зробити це, буде підписання попереднього договору, відповідно до якого Ви і Ваш контрагент зобов’яжетесь впродовж певного строку підписати основний договір купівлі-продажу цього автомобіля в майбутньому. При цьому, обовязково перевірте правовстановлюючі документи на цей автомобіль, а також наявність повноважень у директора підприємства на відчуження цього автомобіля в тому випадку, якщо автомобіль не є його особистою власністю. У попередньому договорі Ви можете передбачити всі істотні умови майбутнього договору купівлі-продажу автомобіля. Зокрема, Ви можете чітко визначити про який саме автомобіль піде мова і зумовити його ціну. У разі ж, якщо директор підприємства не підпише з Вами основний договір у визначений попереднім договором строк і на визначених попереднім договором умовах, то він буде зобовязаний відшкодувати Вам всі збитки, яких Ви зазнаєте у звязку з цим. Так чи інакше, для складання попереднього договору Вам знадобитися правова допомога, тому, після отримання згоди директора підприємства на цей крок, радимо Вам звернутися до нас і ми обовязково Вам допоможемо.


ЗАПИТАННЯ: Добрий день. На даний момент я знаходжуся в процесі розірвання шлюбу з моєю дружиною. Від шлюбу ми маємо п’ятирічну дочку, яку я хочу залишити проживати разоміз собою, оскільки її мати в останні роки нашого спільного життя вела деколи аморальний спосіб життя. Проблема в тому, що вона дуже любить відвідувати “злачні заклади” і випивати зі своїми багаточисельними друзями. Але найгірше те, що вона робить це в той час, коли я знаходжуся на роботі і часто залишає при цьому дитину саму вдома. Також, я неодноразово підозрював її в подружніх зрадах. Все це і стало причиною моєї ініціативи розірвати наш шлюб. При цьому, вона проти того, щоб дитина залишилася проживати зі мною, не дивлячись на те, що вона ніколи і ніде не працювала і не працює. Я думаю, неважко зрозуміти, що вона хоче залишити дитину при собі лише для того, щоб отримувати від мене аліменти на її утримання. До речі, рівень психологічної прихильності до мене у дитини навіть вище, ніж до матері. Я розумію, що вказані мною обставини буде складно довести в суді, та і мати – є мати, але в той же час я дуже боюся, що якщо моя дитина залишиться проживати разом із моєю дружиною, то вона просто ”пропаде”. Могли б Ви що-небудь порадити мені в даній ситуації?

ВІДПОВІДЬ: Не дивлячись на те, що Вам буде дійсно складно довести факти аморальної поведінки Вашої дружини і її негативне відношення до виконання своїх батьківських обов’язків, у Вас все ж є певні переваги. На щастя, відповідно до чинного законодавства України, суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу.Також, суд повинен врахувати більш високий рівень особистої психологічної прихильності дитини до Вас, ніж до Вашої дружини. Ми радимо Вам звернути увагу суду на ці обставини. Переконані, що суд передасть дитину для проживання саме з Вами і бажаємо Вам успіху. Якщо у Вас будуть додаткові питання із цього приводу – звертайтеся, ми завжди раді допомогти Вам.


ЗАПИТАННЯ: Декілька місяців тому сталося ДТП з моєю участю. Винуватцем даного ДТП став не я, а водій іншого транспортного засобу. Благо в тому, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована і я отримав певну суму страхового відшкодування. В той же час, мій автомобіль є досить дорогим і, відповідно, його ремонт коштує далеко не дешево. У звязку з цим, страхове відшкодування, сплачене на мою користь, покрило не більше 50% нанесеного мені матеріального збитку. Що ж мені тепер робити? Невже після сплати на мою користь страхового відшкодування мій кривдник більше мені нічого не винен і я так і залишуся ”в мінусі”?

ВІДПОВІДЬ: Звичайно ж ні. “В мінусі” ви не залишитеся, оскільки чинне законодавство України передбачає можливість стягнення відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, понад страхові виплати. У даній ситуації наявність страховки лише частково допоможе Вашому кривдникові розрахуватися з Вами. У Вас є можливість звернутися до суду і стягнути непокритий страховкою залишок відшкодування матеріальної шкоди. При цьому, всі судові витрати будуть покладені на відповідача. Отже, в разі виникнення спірної ситуації з Вашим кривдником, Ви можете звернутися до нас з метою отримання правової допомоги з приводу складання позовної заяви.


ЗАПИТАННЯ: Близько року тому помер мій батько. Після себе він залишив спадщину – трикімнатну квартиру, яка знаходиться в Україні. Його дружина, тобто моя мати померла ще раніше. Із спадкоємців залишився лише я – його син. Заповіту він не складав. На жаль, протягом останніх років я працюю за кордоном, а саме – в Польщі, і характер моєї роботи, а також скрутне матеріальне становище довгий час не дозволяли мені приїхати в Україну і оформити спадщину. Коли ж я, зі спливом семи місяців з дня смерті мого батька, звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, нотаріус відмовив мені в оформленні спадщини, посилаючись на те, що я пропустив встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини. Невже тепер ця квартира безнадійно втрачена для мене?

ВІДПОВІДЬ: На щастя, ця ситуація не є безвихідною. Відповідно до чинного законодавства України Ви маєте можливість звернутися до суду з проханням визначити для Вас додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини. Наприклад, Ви можете попросити суд визначити для Вас цей строк тривалістю в один місяць, що буде сповна достатньо. В той же час, радимо Вам не зволікати з вирішенням цього питання, оскільки через рік після смерті Вашого батька місцеві органи самоврядування отримають право подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, тобто отримають можливість забрати квартиру Вашого батька в комунальну власність.


ЗАПИТАННЯ: Добрий день. Я працюю на підприємстві, яке на даний момент задалося метою істотно скоротити кількість своїх працівників. На жаль, керівник даного підприємства навіть не планує проводити “скорочення”, як таке, в строгій відповідності з чинним законодавством України. Декілька днів тому мене, як і деяких інших працівників підприємства, викликав до себе директор і почав наполягати на тому, щоб ми всі написали заяви про звільнення за власним бажанням. Всі, окрім мене, погодилися. Я ж, в особистій бесіді з директором дала йому зрозуміти, що я ніколи не напишу таку заяву сама і що йому доведеться “скорочувати” мене згідно із законом. На це він заявив мені, що раз так, то він звільнить мене ”по статті”, а саме за невиконання своїх трудових обовязків. При цьому, він хоче вмінити мені у вину невиконання тих трудових обовязків, які я виконую неформально (по усній домовленості) і які ніяк не прописані в моєму трудовому договорі. Директор просто не може вмінити мені у вину невиконання мною моїх офіційних трудових обовязків, оскільки я їх завжди сумлінно виконувала і виконую. В той же час мене цікавить, чи зможу я захистити себе в тому випадку, якщо директор все ж таки піде на той крок, про який говорив?

ВІДПОВІДЬ: Так, захистити себе Ви зможете. Якщо Ваш директор звільнить Вас за невиконання тих трудових обов’язків, які Ви по суті виконуєте лише по усній домовленості з ним, то Ви зможете подати до суду позов до Вашого підприємства. При цьому, Ви матимете повне право просити суд поновити Вас на роботі, стягнути з підприємства на Вашу користь Ваш середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також стягнути з підприємства на Вашу користь відшкодування моральної шкоди, завданої Вам внаслідок Вашого незаконного звільнення. При цьому, ключову роль гратиме той факт, що відповідно до чинного законодавства України власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Причому, в даному випадку, мається на увазі саме письмовий, а не усний, трудовий договір. Таким чином, якщо Ваш директор все ж таки піде на той крок, про який він говорив, то він лише нашкодить своєму підприємству. В той же час, Ви повинні памятати про те, що на подання позову про поновлення на роботі Ви матимете лише місячний строк, який обчислюється з дня вручення Вам копії наказу про Ваше звільнення або з дня видачі Вам Вашої трудової книжки.


 

ЗАПИТАННЯ: Добрий день. Три роки тому я розлучилася зі своїм чоловіком. Від шлюбу ми маємо п’ятирічну дитину, яка залишилася проживати разом зі мною. Не дивлячись на те, що між нами не було і немає обєктивних причин для ворожнечі, після розлучення мій колишній чоловік не лише жодного разу не дзвонив і не зустрічався зі мною, а і навіть жодного разу не поцікавився своїм сином. Аліменти він також не платить, але річ не в цьому. Мені дуже боляче від того, що за три роки він навіть не попросив мене організувати йому зустріч із сином в його місці проживання, не говорячи вже про те, щоб відвідати його в моєму власному будинку. Більш того, він навіть жодного разу не дзвонив мені, щоб просто поцікавитися станом свого сина. У результаті, мій син не лише не знає як зовні виглядає його батько, а і навіть не знає його голосу. Зі мною мій колишній чоловік на цю тему навіть розмовляти не хоче. На даний момент я зацікавлена в тому, щоб мій колишній чоловік був позбавлений батьківських прав по відношенню до нашого сина. Чи реально це?

ВІДПОВІДЬ: Так, це реально. Ви маєте повне право звернутися до суду з проханням позбавити Вашого колишнього чоловіка його батьківських прав по відношенню до Вашого сина. Відповідно до Сімейного кодексу України батько (як і мати) може бути позбавлений судом своїх батьківських прав, зокрема, в тому випадку, якщо він ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. В суді Ви можете говорити про те, що Ваш колишній чоловік впродовж тривалого часу, свідомо і без поважних причин не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї дитини (в т.ч. матеріально), не забезпечує своїй дитині необхідного харчування, взагалі не спілкується зі своєю дитиною і не виявляє до неї інтересу. Ваші пояснення в суді ми радимо підтвердити показаннями декількох свідків. Що стосується органу опіки та піклування, який доведеться залучити до участі у справі як третю особу, то вважаємо, що в цій ситуації він буде на Вашому боці. Цілком можливо, що такий захід впливу на Вашого колишнього чоловіка, як позбавлення батьківських прав, позитивно вплине на нього і з часом він змінить свою поведінку в кращу сторону, що дасть йому потенційну можливість поновити свої батьківські права в майбутньому.


ЗАПИТАННЯ: Добрий день. Недавно я скоїв крадіжку, а саме – вкрав компютер з квартири сусіда, поки сусіда не було вдома. Зараз здійснюється досудове розслідування, мене знайшли і я є головним і єдиним підозрюваним. На даний момент я розумію, що слідство має більш ніж достатньо доказів моєї вини і мене однозначно засудять. До речі, до цього судимий я не був, не знаю навіть як мене могло ”потягнути” на цю дурість. Зараз я каюся в скоєному і активно допомагаю слідчим встановити обставини цього злочину. Не дивлячись на те, що компютер я по необережності зламав, я добровільно відшкодував сусідові завданий збиток, сплативши йому повну вартість даного компютера. В той же час, слідчі говорять, що мені ”світить” від трьох до шести років позбавлення волі. Чи так це і чи можу я якось допомогти собі?

ВІДПОВІДЬ: Так, за крадіжку з проникненням у житло дійсно встановлена така санкція. В той же час, є позитивним той факт, що вже на даний момент існують обставини, які пом’якшують Ваше можливе покарання. Те, що Ви щиро каєтеся, активно сприяєте розкриттю цього злочину і вже добровільно відшкодували сусідові завданий йому збиток – це добре і суд це врахує. Не забувайте, що у Вас є право на адвоката і ми наполегливо рекомендуємо Вам використати Ваше право мати захисника. Незалежно від того, будете Ви користуватися правовою допомогою захисника в суді чи ні, ми рекомендуємо Вам просити суд призначити Вам покарання у виді позбавлення волі на строк не більше пяти років і звільнити Вас від відбування цього покарання з випробуванням. Річ у тому, що, зокрема, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд може дійти висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. При цьому, іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років. Якщо Ви протягом встановленого судом іспитового строку не скоїте нового злочину і виконаєте покладені на Вас судом обовязки, суд остаточно звільнить Вас від відбування призначеного Вам покарання. Враховуючи почуте від Вас, ми щиро бажаємо Вам вищезгаданого звільнення від відбування покарання з випробуванням. Якщо у Вас будуть додаткові запитання з цього приводу – звертайтеся.


 

ЗАПИТАННЯ: Добрий день. Три місяці тому я звільнилася з роботи. Звільнилася я за власним бажанням, без конфліктів і спорів. Єдина претензія до мого колишнього роботодавця, яку я зараз маю, полягає в тому, що заробітну плату за останній місяць роботи я отримала лише вчора. При цьому, між мною та підприємством не було абсолютно жодних спорів з приводу розміру належних мені від підприємства грошових сум. Наскільки мені відомо, роботодавець повинен був виплатити мені всі грошові суми, які мені належали від підприємства, ще в день мого звільнення, в якому я, до речі, продовжувала виконувати свої трудові обов’язки, перебуваючи на своєму робочому місці. Чи так це і чи можу я розраховувати на якусь компенсацію за затримку виплати моєї заробітної плати?

ВІДПОВІДЬ: Так, Ви абсолютно праві. Якщо Ви дійсно працювали в день Вашого звільнення, то роботодавець повинен був повністю розрахуватися з Вами саме у цей день. Ну а якби Ви не працювали в день Вашого звільнення, то роботодавець повинен був би повністю розрахуватися з Вами не пізніше наступного дня після пред’явлення Вами вимоги про розрахунок.За затримку розрахунку при звільненні встановлена певна відповідальність. Зокрема, на даний момент Ви можете вимагати від Вашого колишнього роботодавця виплати Вам Вашого середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з Вами. У випадку, якщо дана затримка мала місце з вини власника підприємства або уповноваженого ним органу, то підприємство буде зобовязано задовольнити Вашу вимогу.Якщо ж підприємство не зробить цього добровільно, то у Вас буде повне право звернутися до суду з позовом до підприємства і просити суд стягнути з підприємства на Вашу користь Ваш середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку з Вами.


ЗАПИТАННЯ: Доброго дня. Декілька років тому я розлучився зі своєю дружиною. Від шлюбу ми маємо сина, який за рішенням суду залишився проживати із матірю. Не дивлячись на мою сповна адекватну поведінку і на той факт, що я стабільно плачу аліменти на утримання сина моїй колишній дружині, вона жодним чином не дозволяє мені бачитися із сином.Більше того, вона навіть не дає мені можливості спілкуватися з ним по телефону. На даний момент, вона проживає однією сімєю з іншим чоловіком, якого вона налаштувала проти мене і який досить таки ефективно допомагає їй створювати перешкоди в моєму спілкуванні з моєю дитиною. Іншими словами, вона використовує будь-які доступні їй засоби для того, щоб позбавити мене можливості бачити і навіть чути мого сина. Скажіть, чи можу я що-небудь зробити в ситуації, що склалася?

ВІДПОВІДЬ: Так, захистити своє право на особисте спілкування з дитиною Ви можете. Для цього, ми радимо Вам звернутися до суду з позовом до Вашої колишньої дружини. У даній ситуації, Ви маєте можливість просити суд зобов’язати Вашу колишню дружину не чинити перешкоди у Вашому спілкуванні з Вашою дитиною, а також просити суд визначити способи Вашої участі у вихованні Вашої дитини. З метою визначення способів Вашої участі у вихованні Вашої дитини, Ви можете попросити суд встановити конкретні дні і час для спілкування між Вами і Вашим сином, в т.ч. і з відвідуванням Вашим сином Вашого місця проживання без присутності його матері. Якщо ж Ваша колишня дружина буде ухилятися від виконання рішення суду, прийнятого на Вашу користь, то у Вас зявиться підстава для звернення до суду з проханням передати Вашу дитину для проживання разом із Вами.